Бабусі

Біленька хата край села
Мене до себе кличе.
Бабуся рідна край вікна
В моєму серці вічно.

В її очах тепло і світ,
Безмежна, щира ласка.
Вона як день, калини цвіт,
Як добра, дивна казка.

Бабусю, рідна ти мій шлях
Ще змалечку вказала.
Плекати доброту в очах
І мудрості навчала.

Тобі я вдячна, вогник мій,
Бабуся моя мила.
За світлі паростки надій,
Що ти в мені зростила.

Междуречье. Альманах. Выпуск первый. Дружковка: Литературная ассоциация «Современник», 2001

Добавлено: 23-08-2018

Оставить отзыв

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*