Бабусин рушник

Кажуть, рушники тепер не в моді,
Годі ними стіни прикрашать,
І вони в бабусинім комоді,
Зіллям пересипані, лежать.
Розгорну – там вишиті троянди,
Поміж ними пара голубів,
А іще на старім, на слов’янськім,
Про кохання кілька ніжних слів.
Сльози покотилися на квіти,
Забриніли в сонці, як янтар.
Це ж на нім бабусині всі діти
Становились пред святий вівтар.
Я ласкавим дотиком долоні
Оживлю прадідівський комод,
Рушничок повішу на ікони –
Що мені до стилів і до мод.

Междуречье. Альманах. Дружковка: Литературная ассоциация «Современник», 2004

Добавлено: 19-03-2023

Оставить отзыв

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*