Багато часу втративши дарма…

Багато часу втративши дарма,
Не встиг зробити навіть половини,
I час прийшов – я вимикнув гальма
I полетів за втратой без зупину.

Простіть мене, ще ненаписані вірші,
Простіть мене, іще не створені картини,
Простіть за спокій, що давав душі,
Бо сон душі – найтяжча є провина.

Я зараз, наче падаюча зірка,
Яка у небі блискавкой летить,
І прагне душ із незачиненой кватиркой
Зігріть, а, може, й запалить.

Поэзия Дружковки. Поэтический сборник. Дружковка: ПримаПресс, 2000

Добавлено: 26-12-2017

Оставить отзыв

Войти с помощью: 

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*