Багряниця лягає на Великому Лузі…

Багряниця лягає на Великому Лузі,
Утопилося сонце у кривавій калюжі,
З-за кургану рокоче скажена кіннота,
Урізаючись в лави залізной піхоти,

Заволали гармати пораненим левом,
Та запінились ріки від крові та крева,
Дзвін сто тисяч шабель — поминальні дзвони,
Тан козацьких полків та коругов короних.

И летючих гусарів архангельські крила,
Й запорізьких жупанів червоні вітрила,
Пропадають у реві кривавого пиру,
В мерехтіннях сталевого виру…

Степ засіяли рясно Івани та Яни,
Ходить степом гірким, в білім савані Панна,
Буде горе Украйні, буде Польщі біда,
Із лісів та болот виповзає орда.

Виктор Иваниенко. Владислав Марко. Исповедь. Стихи. Донецк: Отечество, 2001

Добавлено: 12-02-2019

Оставить отзыв

Войти с помощью: 

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*