Божевільна зима

Оця зима втекла із божевільні,
З палати буйних – схоже на усе,
Вже третій місяць бігає безцільно,
І сивими волоссями трясе.

Кричить мов сич, свистить як розбишака,
Морозом дмухає, ганяє білих мух,
То раптом вріже на дорозі краков’яка,
З пір’їн небесних струшуючі пух.

А потім плаче наче сиротина,
В калюжу сяде майже не жива,
Нахилить голову, пустить довгі слини…
А ввечорі ізнову курява.

Закрижаніють сльози на дорозі,
Містечко перетвориться в каток,
Що їй людськи прикмети та прогнози,
Їй, божевільній, хочеться в танок!

В. Марко. Дорога домой. Стихотворения. Краматорск: ООО «Контраст», 2003

Добавлено: 09-03-2019

Оставить отзыв

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*