Чого таке засмучене село?

Чого таке засмучене село,
Поділась твоя посмішка куди?
Ще донедавна ти таке було
Квітуче, гомінке, живе завжди…
Чи ворог то напав зненацька, враз,
А чи то може лихо ще якесь?
Село? Ну хто завдав тобі образ?
– Відверто відповість хоч хтось, хоч десь?
Мовчиш, село…Авжеж, не треба слів,
Бо ж зрозуміло, істина проста
– Обмаль керівників, таких «голів»,
Для котрих селянин й село – мета.
Обмаль лишилось справжніх хазяїв,
Замало й рук міцних та молодих…
Втекло багато до чужих країв,
До міст…Чи хто повернеться сюди?!
Що ж, там «цивілізоване» життя:
Розваги, та таксі, неон реклам,
Заводи, офіси…Там дні летять,
А тут – земля та праця – от і всі діла!
Киваймо убік Європи все,
Мовляв, он як селяни там живуть!
Та годі! Вже начулись тих пісень!
Чи в нас село колись зразком назвуть?
Чи в нас таки село всміхнеться знов?
Й не буде більш страшних пустих садиб,
Відродяться сміх, праця та любов,
Життя ізнов повернеться туди?!

Междуречье. Альманах. Выпуск третий. Дружковка: Литературная ассоциация «Современник», 2004

Добавлено: 25-01-2023

Оставить отзыв

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*