Чудовий край

Вже осінь заглядає нам у вічі,
Повітря тут – цілюще джерело.
Ласкаве сонце світить нам в обличчя,
З любов’ю віддає своє тепло.
Легенький вітерець лоскоче скроні,
Блакитний між дерев пливе туман.
Так хочеться спіймать його в долоні,
Бо це ж повітря сивий океан.
I вечори вже осінню війнули
Над головою зоряна блакить.
А навкруги, неначе срібні струни,
Густе повітря в музиці бринить.
Дерева одягаються багрянцем,
Неначе сльози, падають листки.
Калина зашарілася рум’янцем,
Як те дівча, зібравшись в невістки.
Як хороше дивитись на простори
Ось цих лісів зелену полосу.
Артема постать і Святії гори
Оберігають нам оцю красу.
Чимало в душах наших безпорядків –
Своїм серцям не дайте зачерствіть.
Я закликаю: – Люди, для нащадків
Життя оазис цей ви збережіть!
Лиманщина! Люблю твої дороги,
Твої ліси, луги – цілющий рай.
Спасибо матері-землі, спасибі Богу,
Що є у нас такий чудовий край!

Отдел “Души мятежное крыло”

Неизвестные таланты: Стихи. Дружковка: ПримаПресс, 1996

Добавлено: 22-04-2017

Оставить отзыв

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*