Доля

«Ой, люлі-люлі…»
Колисала мене мати,
за сльозами,
тяжкими думками
мрію мріяла велику —
мені щастя дати.

Як же його дати?
Як би його мати,
чи хоч знати, де дістати,
то пішла б за сині гори
босоніж шукати.

«Ой, люлі-люлі…»
Колисала мати,
та навчила мене
ті пісні співати —
про щастя і волю,
про тяжку недолю.

Багато я світу побачив,
в близьких і далеких
краях побував,
а щастя не бачив,
хоч голосно пісню співав.

Вже часу минуло чимало,
свої діточки вже ростуть,
їм пісню співаю —
«Ой, люлі-люлі…»
З тяжкими думками —
чи вони тую долю,
щасливу, знайдуть?

1991

Философия жизни

Добавлено: 06-07-2016

Оставить отзыв

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*