Емігранти українські

Емігранти, емігранти…
       На чужину вирушають назавжди…
«За кордоном жити краще,
щастя більше» – кажуть. їдучи туди,
«За кордоном і повітря,
та і сонце, і дерева – краще все…»
Емігранти, емігранти…
       Яким вітром і куди ж то їх несе?
Скільки ж, ненько – Україно.
       за роки тебе покинуло дітей?
Кинувши напрозволяще
       свої хати та могили – все святе!
Боляче! – із Батьківщиной
       в одну мить – чик ! – пуповину перервать.
Як же можно після цього
       Вам спокійно і солодко спочивать?
Чи можливо? – хто як знає,
       У когось чужину серце не сприйма.
І життя їм тут немиле.
       Закордон для них – страждання і тюрма.
Кажуть деякі: «Спасибі»,
       «Дяка Богові, що вибратись поміг!»
Там, де глибше – краще рибі,
там, де гори – більше кисню, чистий сніг.
Емііранти українські…
       На чужині українських скіль могил?
Де їх доля не носила,
       на чиї вони ступали береги?
Аргентина і Канада,
США, Австралія, Європа –
       Цілий світ…
Емігранти українськи…
       Де жили ви – там гіркий лишили слід.

Междуречье. Альманах. Выпуск первый. Дружковка: Литературная ассоциация «Современник», 2001

Добавлено: 15-08-2018

Оставить отзыв

Войти с помощью: 

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*