Ганьба

Чужу маму славлять малороси,
А своєї не пускають й на поріг,
І стоїть вона, розгублена та боса,
Наче попідтинний оберіг.

«Та куди ж таку пустить до хати,
Ще бухикать буде уночі:
Відійдіть, ви більш не наша мати,
Відійдіть і в двері не стучіть!»

«Як дурні, приперлись з вашой мовой,
Мовой – торбой писаной краси:
Геть ідіть, ми кажемо ізнову,
Краще б ви принесли ковбаси!»

«I вабще ми більш не українці,
Ми по-руськи хочем гаваріть,
В новай мами кращі є гостинці,
Только з ней ми хочем бить!»

Соромно мені, до відчаю тужливо,
Коли чую малоросів голоси,
Для яких не дуже й то важливо,
Буть людиной чи ковалком ковбаси.

Поэзия Дружковки. Поэтический сборник. Дружковка: ПримаПресс, 2000

Добавлено: 27-12-2017

Оставить отзыв

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*