Хрін редьки не кращий
Здибались дівки хрущовські
і розгомонілись
про новини та про ціни –
щоб вони сказились.
Стару всячину згадали,
не полінувались.
Та про те, як дівували,
щиро посміялись.
Минулося,
а як ловко
парубків дурили.
Ті й не знали, що між собою
коханців ділили.
Потім, добре кашлянувши,
Надежка Явдосі:
– А чи й досі штани переш
довгому Тимосі?
– Нема, пішов до Килини,
голова пропаща.
Каже: «В неї є що випить
і харчує краще».
– А ти вигнала Івана,
восени – Гаврила,
наче б хлопці не погані,
чим не догодили?
– Опріч вроди, наділено
й другими дарами.
Перший з пляшкою носився,
другий – з кулаками.
Наші хлопці-женихи
якісь непутящі.
Котрого з них не візьми –
хрін редьки не кращий.
Отдел «Души мятежное крыло»
Неизвестные таланты: Стихи. Дружковка: ПримаПресс, 1996