Хрін редьки не кращий

Здибались дівки хрущовські
               і розгомонілись
про новини та про ціни –
               щоб вони сказились.
Стару всячину згадали,
               не полінувались.
Та про те, як дівували,
               щиро посміялись.
Минулося,
               а як ловко
               парубків дурили.
Ті й не знали, що між собою
               коханців ділили.
Потім, добре кашлянувши,
               Надежка Явдосі:
– А чи й досі штани переш
               довгому Тимосі?
– Нема, пішов до Килини,
               голова пропаща.
Каже: «В неї є що випить
               і харчує краще».
– А ти вигнала Івана,
восени – Гаврила,
               наче б хлопці не погані,
               чим не догодили?
– Опріч вроди, наділено
               й другими дарами.
Перший з пляшкою носився,
               другий – з кулаками.
Наші хлопці-женихи
               якісь непутящі.
Котрого з них не візьми –
               хрін редьки не кращий.

Отдел “Души мятежное крыло”

Неизвестные таланты: Стихи. Дружковка: ПримаПресс, 1996