Коли заспівають «Гоп, мої вареники!»…

Коли заспівають «Гоп, мої вареники!»
I, посміхаючись, скажуть: «Ось Україна» –
Не вірь.
Почувши «українця по пашпарту»,
Що аж сичить на Вітчизну та мову –
Поспівчувай нашій хронічній хворобі –
Толерантності та всепрощенню
До вигулькнувших з «чорної дири»,
Яка веде у шлунок асиміляції.
То наша ганьба, то наш хрест.
Тому ми і пишаємось козацтвом,
Як пес рідством з вовком,
Піджавши хвіст та вищеривши ікла
На його тінь.
А ще ми лишаємся тим, що є
Ганебнійші від нас –
Малувато, але є. Тим ще живем.
А ти, враже, не смійся!
Бо найстрашніший звір –
Здичавілий пес,
Який розриває горлянки,
Весело помахуючи хвостом-метрономом –
Відрахуй століття рабства,
Удаваної покори і прихованої люті.
Холодний яр! Холодний яр!

Поэзия Дружковки. Поэтический сборник. Дружковка: ПримаПресс, 2000

Добавлено: 26-12-2017

Оставить отзыв

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*