Краіна – донор…

Краіна – донор,
Звідки в тобі кров береться?
Смоктали до краплини
Та кинули під тином неживу…
Вона лежала, відлежалась –
Знову серце б’ється,
I знову в поле – спину гнуть.
Краіно – донор!
Візьми у мене кров мою хоч до краплинки!
Не обирав собі Вітчизну,
Де народився, там помру,
В країні, де постійно катаклізми,
Сприймаю долю й цю нерівну гру.
Жорстока гра, без кодексу і шансів,
Шахрай тасує краплену колоду,
Фортуна не виписує авансів,
I дідько не надішле переводу.
На банк жбурляю власнеє життя,
I карусель поїхала, поплила.
Жорстока гра, без сумнівів, ниття –
Врятує лише витримка та сила.
Це ж як? Без козирів, без зброї і без хисту?
А ти тримайсь, й тебе не проковтнуть,
Згадай витівки графа Монте-Кристо
І спробуй щось подібнеє утнуть!

Поэзия Дружковки. Поэтический сборник. Дружковка: ПримаПресс, 2000

Добавлено: 27-12-2017

Оставить отзыв

Войти с помощью: 

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*