Літо (В’юниться дорога та звивається…)

В’юниться дорога та звивається,
Ковили тріпоче вітерець,
В небі ходить з довгой жовтой налипай,
Золотий оплавлений млинець.
Жайвір свою пісню доспівавши,
Як літак звалився у піке,
В квітах колисаються комашки,
Скарабеї грають у крикет.
Билина з билинкою вітаються,
Мільйон уклонів на добу.
Сплять у тернях їжаки та зайці,
Дачник спить сховавшись за буду.
Високо у небі гостроокий,
Ледь махнувши крилами летить,
Степ гарячий дихає глибоко,
Степ гарячий дуже хоче пить.

В. Иваниенко. В. Марко. Исповедь. Стихи. Донецк: Отечество, 2001
В. Марко. Дорога домой. Краматорск: Контраст, 2003

Добавлено: 13-02-2019

Оставить отзыв

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*