Мамі

Горять тюльпани полум’ям весняним,
В бузках, джмелі гудуть, неначе п’яні,
А мама білить около у хати,
I жде дітей…
Що їй зосталось? Ждати…
То жде дітей, то жде своїх онуків,
Роботу роблять невгамовні руки.
Чоло її пооране роками,
I все ж, їй – Богу, ти – найкраща, мамо.
В біленькій хустці, в фартушку затишнім –
Ти схожа, мамо, на квітучу вишню.
Але той цвіт – прожитії літа –
На коси впав і вже не обліта.

Добавлено: 19-03-2023

Оставить отзыв

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*