Ми Вкраінці!

Ми Вкраінці! Шануймося, друзі,
Бо пуття не буває від свар,
Підіймемо калину при лузі
Та запросимо сонце з-за хмар.

В нашій нені – ми рівнії діти
(Нас ділили завжди вороги),
А для матінки діти, як квіти,
Будь-які ій усі дорогі.

Нам казали, що нас не існує,
Рідна мова – то «примха чи сказ» –
Що ж душив тоді хитрий Валуєв?
Що ж карав тоді Емський указ?

Нам казали, що ми малороси
(Недолюди неначе які),
А ми ладили списа із коси
Та ставали усі козаки.

Добре знаєм ворожі гостинці,
Бо віками в полоні були –
Та рабами не стали Вкраінці,
Ще й Державу свою здобули!

Поэзия Дружковки. Поэтический сборник. Дружковка: ПримаПресс, 2000

Добавлено: 27-12-2017

Оставить отзыв

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*