Минають роки

Чомусь не пишуться вірші
І в серці тільки біль.
Ти стогін не почув душі,
Мене не зрозумів.
Минають роки. Ти мовчиш,
Лиш стука дощ в вікно…
Невже жаданеє колись,
Забув ти вже давно?
Осіннім зморена дощем
В садку сумує вишня,
А пам’ять серця тліє ще,
Гука любов колишня.
Знов на губах твоє ім`я
Забуте-презабуте,
Хоч знаю, щастю вороття
Ніколи вже не бути.

Междуречье. Альманах. Выпуск второй. Дружковка: Литературная ассоциация «Современник». Издательство «Донеччина», 2002

Добавлено: 06-10-2018

Оставить отзыв

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*