Найкраще місто на планеті

Колись я в Києві щомісяця бував.
І кожен раз вважав себе щасливим,
немов закоханий по вулицям блукав.
На кожній вулиці знаходячи по диву.

А то і два, а то і п’ять, і шість!
Перенаповнено скарбами древнє місто,
Не як турист, чи випадковий гість,
Я поспішав на зустріч урочисту.

Свята Софія, Лавра і Дніпро,
Печерські пагорби, Хрещатик, новобуди,
Яскраві станції столичного метро,
Невже до цього можуть звикнуть люди?

Земля оця історію хранить,
Живу історію великого народу,
Тут я відчув в одну чудову мить,
Свою причетність до історії та роду.

Ввібрав в себе діла тисячоліть,
Минуле, майбуття і сьогодення,
Степи і гори, золото й блакить,
Весь рідний край, і мову, і натхнення.

Я розшукав сестер своїх й братів,
І збільшилась рідня на міліони,
Я себе в Києві вже кращого знайшов,
Як повернувся із Чорнобильської зони.

О, як давно я в Києві не був,
Неначе раптом збільшилась планета,
Що не дістатися… Але я не забув,
Бо краще місто в серці у поета.

В. Марко. Дорога домой. Стихотворения. Краматорск: ООО «Контраст», 2003

Добавлено: 08-03-2019

Оставить отзыв

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*