Наснилося

Наснилося… Дитя із ним кудлатий пес
В оточенні волаючих шакалів,
Стрибки, гарчання, сяйво із небес,
І вилиск ікл, немов мечів Валгалли.

Вже двічі вир крижляв страшний,
Каміння й пил зросилося червоним,
З печер з’явились сонми кажанів,
У вівтарях заплакали ікони.

Мов кроки велета гримить за скелей грім,
Напруживсь пес, чекаючи розв’язки…
А немовля з піску будує дім,
Щоб в нім сховатися від дуже злої казки.

В. Иваниенко. В. Марко. Исповедь. Стихи. Донецк: Отечество, 2001