Невідомий романс

Мелодія грає в душі моїй зранку,
Якийсь невідомий прекрасний романс,
Над сивим Дніпром білосніжна альтанка,
Над хвилями лине чаруючий вальс.

І що то зі мною, повірте, не знаю,
Романс заблукав, переплутавши час,
Каштани, альтанки, кияни, киянки,
В блакитному небі усміхнений Спас.

У кошиках яблука, в серці надія,
Над Київом зранку церков передзвін.
Хрещатик святковий, велична Софія,
В руках гімназисток салюти жоржин…

І раптом в мелодію бубни вплелися,
Гієн завивання та люті баси,
То біси у сурми губами вп’ялися,
То видерлись з пекла антихриста пси.

Червона Чума богохульствує в небо,
В тріумфі регоче на купі мерців,
І марші гудуть, і романсів не треба,
І в’януть жоржини у мертвій руці.

Междуречье. Альманах. Выпуск второй. Дружковка: Литературная ассоциация «Современник». Издательство «Донеччина», 2002

Добавлено: 05-10-2018

Оставить отзыв

Войти с помощью: 

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*