Остання зустріч

Мені ножа скимлінням
Остання зустріч стала
Як ранок душе ніч
Вбиваю почуття
Ти голосом своїм
Мов скрипкою, позвала
Розбитий контрабас
Мій голос із буття
Навіщо це прощання
Коли сама не знаєш
Чи то кохання ранок
Чи, може, тільки ніч
Так знай, що після цього
Ти не одна страждаєш
Лишились тільки згадки
Але не втім-то річ…

Отдел «Поэзия начинается с Провинции»

Неизвестные таланты: Стихи. Дружковка: ПримаПресс, 1996

Добавлено: 10-04-2017

Оставить отзыв

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*