Плече матері

Моя старенька сивокоса мати!
Журбі моїй тепер нема кінця:
Нема кому гріхи мої прощати –
Нема плеча, нема твого плеча.

Освічені, розумні твої діти
Від всіх проблем, яким нема кінця,
Летять, щоби теплом могла зігріти
Біля плеча, біля свого плеча.

А ти що дня чатуєш їх на розі
Доріг, яким в житті нема кінця,
У очі тихо глянеш на порозі –
І до плеча, пригорнеш до плеча.

Щасливий був, бо думав будеш вічно,
Що світу білому нема ніде кінця,
Спішитиму в твій затищок привітний
Знов до плеча, до рідного плеча.

Схилились, ніби верби, твої діти,
Сльоза-росина ллється без кінця.
Немов до скелі вже не прихилитись
Їм до плеча, до матері плеча.

Междуречье. Альманах. Выпуск второй. Дружковка: Литературная ассоциация «Современник». Издательство «Донеччина», 2002

Добавлено: 04-10-2018

Оставить отзыв

Войти с помощью: 

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*