Повертаюсь, повертаюсь, як із сна…

Повертаюсь, повертаюсь, як із сна,
Зустрічайте, зустрічайте у вікна,
Не питайте, не гадайте, як я жив,
Жовтим листям, жовтим листям покружив.

Я шукав себе на різних берегах,
На пожежах та на Вакхових пирах,
Серед натовпів вокзальних та ночей,
Серед темних заклопотаних очей.

Дощ хододний, дощ холодний косо бив,
Вітер мене, вітер мене підносив,
I згадався із журбою рідний край,
Сльози впали на загублений мій рай.

Кружать листя, кружать листя, заметіль,
Скажуть, я помер, а ти не вірь.
Просто вранці вітер закрутив,
Він мене з собою підхопив.

Рудим листям, рудим листям повернусь,
Щастям тихим, наче зіллячком уп’юсь,
Прилечу до вас крізь зимнії гаї,
В хуртовині із заметених полів.

Повертаюсь, повертаюсь, як із сна,
Зустрічайте, зустрічайте у вікна,
Не питайте, не гадайте, як я жив –
Жовтим листям, жовтим листям покружив.

Поэзия Дружковки. Поэтический сборник. Дружковка: ПримаПресс, 2000

Добавлено: 26-12-2017

Оставить отзыв

Войти с помощью: 

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*