Рибальське щастя

Вже час настав, пора до ставу,
У руки вудки і пішов,
Рибальська доля, рибальська справа
Як вічний заклик гукає знов.

У росах трави, вода парує.
Тремтить високий очерет.
І поплавець вже хтось хвилює.
А потім тягне його вперед.

На себе швидко! Не треба стресу,
Там під водою відчутна міць.
Не попусти, умій підвести,
На рибних ловах нема дрібниць.

І ось нарешті червоним сонцем.
З глибин виводжу карася.
До себе тягну із віконця,
Важкого наче із свинця.

І птахом серце, і вудка гнеться.
Зникає світ, іде двобій,
І ось в руках щосили б’ється.
Червоне сонце рибальських мрій.

В. Марко. Дорога домой. Стихотворения. Краматорск: ООО «Контраст», 2003

Добавлено: 06-03-2019

Оставить отзыв

Войти с помощью: 

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*