Роки

Відгойдали мамину колиску,
Відкупались в пахощах любистку,
Відбуяли цвітом білопінним
Молодої у гаю калини.

Відшуміли у садах-дібровах,
Відлюбили хлопців чорнобрових,
Відсвітили зорями у росах
Молодії і щасливі роки.

У волошках ніжилися в житі
Тай знялися, мов несамовиті,
Відлетіли крилами лелеки
І не повернулися здалека.

Та чого це час так швидко плине?
Гнеться від пучків уже калина,
І волошки скошені в хлібах.
Молодість минула вже хіба?

Ой, куди ж ви, неспокійні роки?
Зачекайте, збавте трохи кроки,
Погойдайте на життєвій хвилі,
Дорогі роки мої зрадливі!

Зрілими спинились на дорозі.
Оглянулись у якійсь тривозі…
Ще не час! Повернуться надії
Пізнім щастям на крилі у мрії.

Междуречье. Альманах. Выпуск второй. Дружковка: Литературная ассоциация «Современник». Издательство «Донеччина», 2002

Добавлено: 04-10-2018

Оставить отзыв

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*