Село (Моє село, мій рідний край…)

Моє село, мій рідний край,
Моя буремна юність тут та друзі.
Весна довколо листям виграва,
Дивуюся натхненню та напрузі.
Лани вже вкрили паростки рясні,
Тож щедрими жнива повинні бути.
Тієй весни, безкраєї весни,
Мені уже ніколи не забути.
Ранкові зорі, прохолоду дня
Минулого шаленого дитинства,
Тут пролягла стежина зоряна,
Тут мрії – оксамитове намисто.
Моє село, моє юнацтво тут,
Де при дорозі велетні-тополі.
Мов лицарі, довічно бережуть,
Час навчання в старій селянській школі.
Перерви – птахи, міждзвінкова мить.
Та ще віршів римових перші спроби,
Мого кохання зоряний політ.
І біль страждальної юнацькоі хвороби.
Мій рідний край, моє село.
Клин журавлиний, що курличе в небі,
Як же давно…, недавно все було,
Я знов і знов вертаюся до тебе.

Междуречье. Альманах. Выпуск первый. Дружковка: Литературная ассоциация «Современник», 2001

Добавлено: 22-08-2018

Оставить отзыв

Войти с помощью: 

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*