Собі

Борис Калина, це псевдонім?
Ні. Це доля, це буття, це мої думи,
Брила гранітна безладдя та суму,
Пороки, що звели до сивини.
Чому собі, та що то за калина,
Що ягідно вклонилась до землі?
Немов тягар, для неї недозрілі,
Її багряні грона, чималі.
Все так, таку я маю долю,
Цієй сучасності – гіркий примар.
Невже то є, ми наслідки Агарі?
Чекаємо раптових незабар.
Такі вони мої кислиці-суми,
В поезії бурхливих розмаїть.
Заблудла десь, ота морозна мить,
Та, що зігріє Калинову душу.

Междуречье. Альманах. Выпуск второй. Дружковка: Издательство «Донеччина», 2002

Добавлено: 02-11-2018

Оставить отзыв

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*