Сьогодні як ніколи…

Сьогодні як ніколи,
Мені так добре пишеться,
Я видираюсь з кола,
В якому б тільки вішаться,
На світ дивлюсь з надією,
Радіючи життю.
І те що трохи вмію я,
Вже гідно відкриттю.
Доволі в тернях скиглити,
І гримати на всіх,
У краще треба вірити,
Допоки ще в живих.
Скидаю чорний колір.
Вдягаю колір білий,
Бо ходить завжди з горем,
Кому цей світ не милий.

В. Марко. Дорога домой. Стихотворения. Краматорск: Контраст, 2003