Соловейко

Заспівай, заспівай — соловейко в гаю,
У травневій ночі, у травневім краю,
Заспівай, заспівай. І мене зачаруй,
Геть забуду усе, навіть кривду стару.

Позабуду усе, і залишу цей світ,
І здіймусь, наче птах, у високий політ,
Потім з хмари сльозами на землю впаду,
Як хмільний заблукаю у вишневім саду.

Вітерцем пролечу, затріпочуть тополі,
Я від вас заберу ваші біди та болі,
За край світ віднесу і навіки сховаю,
Тож співай, соловейко, з солов’їного гаю.

В. Иваниенко. В. Марко. Исповедь. Стихи. Донецк: Отечество, 2001