Спогади про Чорнобилъську зону

Дорога. Зупинка. «Партизан» із ПУСО,
Ковінькой штрихає в «брудне» колесо.
Дуби перелякано дивляться з Товстого Лісу,
Як з «рудого лісу» викрешують тріску.
Вдарили ж перших прострілів мечі,
Самісінько в нього зачепив Копачі.
Пильнійш на дозіметр, веди навігатор,
Щоб «берів» поменше набравсь ліквідатор –
Не він запускав теє лихо у світ,
Не він розсипав над Вкраїной графіт.
Вечірня колона, свинцевії шати,
Вивозять в могильник асфальт з під Хояту.
Піднята пилюка, як піднятий жах,
«Летючим Голландцем» пливе саркофаг.
На блок зазираючи, дивляться крани,
Хопри із цементом підходять на Янів.
I знов на узбіччі розбитий «КамАЗ»,
(Чи варто давить по склизькому на газ?)
Опуталась дротом вмираюча Прип’ять,
На Буряківці ховають машини немиті.
Як яблука пахнуть! Кружля голова,
I тягнуться руки: «Була – не була».
«Полином» насичились майже по вінці,
Уж, Прип’ять, Маленькі Ільїнці.
Збудила ця Зірка Вкраіну зі сна –
ХРЕСТОМ НА МИНУЛОМ
ПРОРОЧЕ СОСНА!!!

Поэзия Дружковки. Поэтический сборник. Дружковка: ПримаПресс, 2000

Добавлено: 27-12-2017

Оставить отзыв

Войти с помощью: 

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*