Старий вокзал…

Старий вокзал
під тихий шурхіт фраз
куняв в обіймах жовтих ліхтарів.
Лиш хмари
пропливали раз у раз
повз місяця надщерблену таріль.
І плутались
в гіллі ялин думки,
такі близькі, але уже чужі,
тих тіней двох,
що змірявши роки,
дісталися відомої межі.
Дві крапельки
скотились по щоці,
гуркоче потяг, час прощатись, що ж…
Дві краплі
на спокійному лиці –
то просто починався літній дощ.

Междуречье. Альманах. Выпуск третий. Дружковка: Издательство «Офсет», 2004

Добавлено: 02-11-2022

Оставить отзыв

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*