Старість

Книги, сборники, циклы:

Полуду всю, що юність так цінує,
Любив і я колись давно –
Краватки, меч, шолом і збрую.
Ну, і з дівчатами було.

Лише тепер я бачу, втім
Як вже старий друзяка впертий:
Нічо’ не треба аж до смерти.
Лише тепер я бачу, втім
Було то мудро, що хотів.

Хоч вже залисин в скронях повно
І вся бравада вже мина;
Я щось таки здобув крім того –
Є мудрість, честь, шкарпетки з вовни…
Ах, це також буде недовго –
Й настане на землі зима.

Але найліпш’ старій людині
Бургундське темне й тепла піч,
І врешті легка смерть на ніч,
Лише пізніше, ще не нині.

   ———-

Altwerden

All der Tand, den Jugend schätzt,
Auch von mir ward er verehrt,
Locken, Schlipse, Helm und Schwert,
Und die Weiblein nicht zuletzt.

Aber nun erst seh ich klar,
Da für mich, den alten Knaben,
Nichts von allem mehr zu haben,
Aber nun erst seh ich klar,
Wie dies Streben weise war.

Zwar vergehen Band und Locken
Und der ganze Zauber bald;
Aber was ich sonst gewonnen,
Weisheit, Tugend, warme Socken,
Ach, auch das ist bald zerronnen,
Und auf Erden wird es kalt.

Herrlich ist für alte Leute
Ofen und Burgunder rot
Und zuletzt ein sanfter Tod –
Aber später, noch nicht heute.

1928

Я завжди захоплювалася тонким гумором Чарльза Діккенса. Кажуть, ключ до розуміння британського гумору – це відсутність серйозного сприйняття самого себе. Хочу вам відкрити, що такий же гумор був притаманний і видатному німцеві, Нобелівському лауреату Герману Гессе. Між іншим, бажання легкої смерті, про яке Гессе писав в одному з віршів, таки збулося: він помер уві сні. (Прим. авт. пер.)

Добавлено: 04-02-2019

Оставить отзыв

Войти с помощью: 

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*