Сум

Книги, сборники, циклы:

Ті, що цвіли ще вчора,
На смерть грудьми лягли,
А цвіт все пада й пада
З сумних дерев туги.
Я бачу як їх косить,
Мов сипле з неба сніг,
І вже не чути кроків
Як вийдеш за поріг.
На небі вже не зорі,
В серцях вже не любов,
Мовчать сірі простори,
Світ став порожнім знов.
Чи хто сховає серце
Від злоби навкруги?
А цвіт все пада й пада
З сумних дерев туги.

    ———-

        Traurigkeit

Die mir noch gestern glühten,
Sind heut dem Tod geweiht,
Blüten fallen um Blüten
Vom Baum der Traurigkeit.
Ich seh sie fallen, fallen
Wie Schnee auf meinen Pfad,
Die Schritte nicht mehr hallen,
Das lange Schweigen naht.
Der Himmel hat nicht Sterne,
Das Herz nicht Liebe mehr,
Es schweigt die graue Ferne,
Die Welt ward alt und leer.
Wer kann sein Herz behüten
In dieser bösen Zeit?
Es fallen Blüten um Blüten
Vom Baum der Traurigkeit.

1944

Найоригінальніший митець XX сторіччя Герман Гессе жив у трагічні часи, багато побачив і пережив, але майже не писав про щоденні турботи своїх сучасників. Він підіймав створену ним нереальну дійсність до високих сфер абстракції та узагальнення. Проте під час Другої Світової, навіть у чарівному спокійному швейцарському селі неподалік Луґано, де Гессе мешкав уже 25 років, він звісно ж не міг уникнути болю, чуючи й читаючи про масовi загибелi людей на війні. (Прим. авт. пер.)

Добавлено: 05-02-2019

Оставить отзыв

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*