Святвечір

Книги, сборники, циклы:

Із темряви вікон пустих
На сніжне місто я дививсь
І довго слухав дзвону дзвін,
Допоки всюди він затих.

В чарівній ясності зірниць,
Пречиста тиха ніч свята
Під взором срібного серпа
В мою самотність загляда.

Різдво! Глибокий серця крик –
То біль за домом, горя звук,
То спогад про той давній час,
Коли і я радів Різдву.

Відтоді в пристрастях чужих
Крутивсь далеко між людьми,
У неспокійних мандрах тих
За щастям, мудрістю й грішми.

Програвши, втомлено приліг:
Останній шлях пройти мені.
Мов сон, і юність, й рідний дім –
Десь там в блакитній далині.

  ———-

 Weihnachtsabend

Am dunklen Fenstern stand ich lang
Und schaute auf die weiße Stadt
Und horchte auf den Glockenklang,
Bis nun auch er versungen hat.

Nun blickt die stille reine Nacht
Traumhaft im kühlen Winterschein,
Vom bleichen Silbermond bewacht,
In meine Einsamkeit herein.

Weihnacht! – Ein tiefes Heimweh schreit
Aus meiner Brust und denkt mit Gram
An jene ferne, stille Zeit,
Da auch für mich die Weihnacht kam.

Seither voll dunkler Leidenschaft
Lief ich auf Erden kreuz und quer
In ruheloser Wanderschaft
nach Weisheit, Gold und Glück umher.

Nun rast’ ich müde und besiegt
An meines letzten Weges Saum,
Und in der blauen Ferne liegt
Heimat und Jugend wie ein Traum.

Добавлено: 04-02-2019

Оставить отзыв

Войти с помощью: 

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*