Тебе чекала я колись…

Тебе чекала я колись,
І двері я не зачиняла.
Тепер туга кричить: «Молись!
Навіщо ти кохала?»
До мене шляхом котить біль.
А поруч ще й журба стрибає,
Сльоза на смак, як справжня сіль,
І очі палить й серце крає.
Куди тебе сховало лихо?
Шукати де любов мою?
…У хаті зараз дуже тихо –
Зозулею одна кую.

Междуречье. Альманах. Дружковка: Издательство «Донеччина», 2002

Добавлено: 06-11-2018

Оставить отзыв

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*