В серці моїм Україна!

В моїм серці давно оселилась Вкраїна,
Україна тріумф, Україна руїна,
Україна колиска, Україна могила,
Україна могутня, Україна безсила.

Я себе відчуваю безмежним у просторі й часі,
Мені силу дає рух козацьких полків,
Маю безліч братів на Дніпрі, у Карпатах, Донбасі,
Я краплина життя споконвічной вкраінськой ріки.

Моє серце пробито багнетами Крут та Базару,
Тридцять третього року у мене вп’ялися гаки,
Я ходив наче Лір по Чорнобильській згарі,
Краєм рудих лісів та облізлих круків.

Я себе наповняв словом думи та пісні,
Я себе не жалів у шаленстві подій,
Рвав облуди бетон та тягнувся до кисню,
Правди жорсткої, мов буревій.

Твоєй правдой, Вітчизно, проростаю в Атланта,
Твоім горем гартуюсь в разючий булат,
І несу наче дар на вівтар твій таланти,
Мов на Храм свій останній талант.

В моїм серці співає моя Україна,
Споконвічна Вкраїна, Україна дитина,
Україна Всеслава, Україна нетлінна:
Україна живе! Україна не згине!

Виктор Иваниенко. Владислав Марко. Исповедь. Стихи. Донецк: Отечество, 2001

Добавлено: 13-02-2019

Оставить отзыв

Войти с помощью: 

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*