Весняне

Вже весною виспівуют днини,
А зима, – чи в останній то раз? –
Свою білу пухнасту перину
Повитрушувала на нас.
Порядкує вона вдень і вночі
І сміється: не жалко пера!
З нею парубок – вітер регоче,
Що подумаєш: брат і сестра.
Та хазяйка повернеться скоро –
Молода, синьоока весна.
Пір’я все із земельної скроні
Пообтрушує знов дочорна.
І здійметься те пір’я з перини,
Наче лебідь крилом проведе,
І на кущ молодого жасміну
Білим квітом усе опаде.

Междуречье. Альманах. Выпуск первый. Дружковка: Литературная ассоциация «Современник», 2001

Добавлено: 23-08-2018

Оставить отзыв

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*