Забуваю про літа

Буває серце плаче й тужить
І душу смуток огорта.
Як усміхнешся, милий друже,
То й забуваю про літа,

Що вже мина життєве літо
Й до осені всього лиш крок.
Та іще хочеться любити,
Нам же так хороше удвох.

Мені даруй кохання квіти,
Теплом та ніжністю зігрій.
Найщасливішими у світі
Тоді ми будем, любий мій.

2014 р.

Добавлено: 16-07-2018

Оставить отзыв

Войти с помощью: 

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*