Земле… Моя ти рідна нене…

Земле… Моя ти рідна нене…
Яка ти дорога мені.
В вогні палали твої села,
Ти не скорилася, о, ні…
Не піддалася ти неволі,
Не здужали все ж вороги,
Хоч підкоритись тяжкій долі
Всі діти змушені були,
Не дожили до Перемоги.
О, земле, діточки твої.
Навіки в пам’яті народній
Дочки рідної сини.
Пройшло чимало з того часу,
Майнуло вже немало літ,
Але немає в мене гласу
Судити, плакати, де дід.
Де мій дідусь, де наш рідненький,
Як він загинув на війні,
Який же був він молоденький!
О, як же тяжко на душі.
Земля… Коли я все згадаю,
Потім, назад я озирнусь,
Тяжкі хвилини забуваю,
Бувало, навіть посміхнусь!
О, Земле рідна, все бувало,
Але всього не передать,
Страшне у кожного начало,
Про нього треба забувать…

Отдел “Дорогами жизни”

Неизвестные таланты. Выпуск второй. Дружковка: ПримаПресс, 1997

Добавлено: 13-08-2017

Оставить отзыв

Войти с помощью: 

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*