Знецінені слова – це мертві пелюстки…

Знецінені слова – це мертві пелюстки,
Несе їх чорний вітер по краю як комах,
Як голосно кричать сороки і круки,
Сороки і круки, вітер носить прах.

Промінчик не проб’ється крізь куряву брехні,
Чим далі тим густі під небом курява,
По краю їде страх на сірому коні,
Хитають головами безмовні дерева.

Междуречье. Дружковка: Офсет, 2004