Зозуля (Щось розкувалася зозуля…)

Щось розкувалася зозуля,
Серед тополів навесні,
Роки чиїсь вона рахує,
І я до неї: А мені?

Лічу: Один, два, три,… п`ятнадцять, –
Що їй схотілось зупинить.
Я до зозулі обізвався.
Вона: Я ще добавлю, йди віршить!

Междуречье. Дружковка: Издательство «Донеччина», 2002

Добавлено: 02-11-2018

Оставить отзыв

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*